Етимологічна герменевтика як ключ до розуміння і датування тексту (на прикладі легенди про Сіма, Хама і Яфета: Бут. 9:18-27)

  • Петро Гусак
Ключові слова: етимогогічна герменевтика, власні імена персонажів Біблії, етимогогія імені Ноя і його синів, грецька етимологія імен

Анотація

У статті йдеться про етимологічну герменевтику власних імен як метод визначення приблизного датування тексту, а також – змісту тексту та наміру його авторів чи редакторів. Автор статті ілюструє цей метод на прикладі етимологічного аналізу власних імен персонажів легенди про Сема, Хама і Яфета (Бут 9:18-27) й приходить до висновку, що їхня етимологія – грецька, а відтак легенду потрібно датувати елліністичним періодом. Вона була витворена для правового обґрунтування перебування Ізраїля на землях завойованих народів Ханаана. Водночас автор готовий визнати, що грецька етимологія згаданих власних імен вторинна й похідна, якщо фахівці з давньоєврейської мови й Старозавітної біблеїстики доведуть, що їхня семітська етимологія – давніша за грецьку.

Опубліковано
2015-09-08

##plugins.generic.recommendByAuthor.heading##