Етимологічна герменевтика як ключ до розуміння і датування тексту (на прикладі легенди про Сіма, Хама і Яфета: Бут. 9:18-27)
DOI:
https://doi.org/10.32420/2015.74-75.567Ключові слова:
етимогогічна герменевтика, власні імена персонажів Біблії, етимогогія імені Ноя і його синів, грецька етимологія іменАнотація
У статті йдеться про етимологічну герменевтику власних імен як метод визначення приблизного датування тексту, а також – змісту тексту та наміру його авторів чи редакторів. Автор статті ілюструє цей метод на прикладі етимологічного аналізу власних імен персонажів легенди про Сема, Хама і Яфета (Бут 9:18-27) й приходить до висновку, що їхня етимологія – грецька, а відтак легенду потрібно датувати елліністичним періодом. Вона була витворена для правового обґрунтування перебування Ізраїля на землях завойованих народів Ханаана. Водночас автор готовий визнати, що грецька етимологія згаданих власних імен вторинна й похідна, якщо фахівці з давньоєврейської мови й Старозавітної біблеїстики доведуть, що їхня семітська етимологія – давніша за грецьку.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Петро Гусак

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.