Права людини, "ортодоксія" і "єресь": філософсько-релігійні рамки інтерпретацій

Автор(и)

  • Михайло Черенков

DOI:

https://doi.org/10.32420/rs.2016.19.1.925

Анотація

Постсекулярність активізовує роль релігій у проблематизації та переосмисленні, здавалося б, непорушних основ, осьових ідей, ключових концептів модерну, в тому числі й «прав людини». Варто звернути увагу, що релігійні лідери й богослови оцінюють «права людини» не тільки зовнішньо – як політичну теорію, ідеологію чи навіть окрему релігію, але щоразу частіше ставлять питання про внутрішній зв’язок християнства і «прав людини», який може набувати форм як «ортодоксії», так і «єресі». Увага до цього зв'язку, його форм і трактувань загострюється тією мірою, наскільки відвертішими стають прояви претензій постсекулярних версій релігійності на власне розуміння прав людини і наскільки слабшими стають загальні, універсальні, трансцендентні основи. Цікаво простежити, як на прикладі християнства змінюються «єретичні» й «ортодоксальні» розуміння прав людини, як змінюється співвідношення цих розумінь, і зрештою, як змінюються межі «єретичного» й «ортодоксального» в самому християнстві – у його політично-правовому і філософськорелігійному аспектах.

Завантаження

Опубліковано

2016-08-30