Публічна політика і публічна релігія в парадигмі релігійної свободи

Автор(и)

  • Людмила Олександрівна Филипович Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАНУ https://orcid.org/0000-0002-0886-3965
  • Віта Титаренко Відділення релігієзнавства ІФ НАНУ

DOI:

https://doi.org/10.32420/rs.2019.22-23.1650

Ключові слова:

публічна політика, публічна релігія, релігійна свобода, державно-церковні відносини, міжконфесійна взаємодія

Анотація

Стаття аналізує зв'язок публічної політики і публічної релігії, досліджує проблеми і перспективи їх взаємодії, пов'язує розширення релігійної свободи із рівнем і ступенем цього взаємозв'язку.

Автори уточнюють поняття «публічної політики» і «публічної релігії», які є вихідними для статті, спираючись при цьому на визначення, які даються сучасною вітчизняної та зарубіжною наукою.

Досліджуючи присутність релігії в публічній сфері, автори спираються на методологію, запропоновану американським соціологом релігії Х.Казановою, який виокремлював три форми колективної самоорганізації релігії:

1) інституційний лобізм з боку релігійних груп;

2) мобілізація релігійних груп у соціальні рухи;

3) самоорганізація та мобілізація релігійних груп у політичні партії.

Автори використовують переконливі приклади наявності або відсутності публічності в релігійній сфері, що позитивно або негативно впливає на стан релігійної свободи в країні.

На основі аналізу конкретної суспільно-політичної ситуації, автори доводять, що в Україні, особливо після Революції гідності, існує реальна можливість публічного вияву впливу людей на суспільні процеси, які об'єднуються в спільноти, в т.ч. і релігійні. Правом публічного впливу

користаються майже всі релігійні організації, щоб висловити своє відношення до політики і політиків, до діяльності державних та громадських інституцій. Виходячи у публічний простір, церкви розповідають про себе, як правило, компліментарно, що сприяє зростанню авторитету релігійних діячів, активізації і самоорганізації віруючих, появі нових форм міжконфесійної солідарності і навіть екуменічної співпраці. Але публічність висвітлює не тільки позитивні сторони діяльності релігійних організацій. Скандали, злочини, конфлікти в релігійному середовищі, стаючи публічним надбанням, загострюють протиріччя всередині самих церковних структур, між різними конфесійними напрямками, між церквою і суспільством. Домінуючою є консолідуюча функція релігії. Релігійні інституції як складова громадянського суспільства, з одного боку, і публічна політика – з іншого, будучи атрибутами демократичної держави, здатні забезпечити досягнення сталого розвитку, подолати протиріччя та конфлікти між різними соціально-політичними, соціокультурними та релігійними групами.

Автори ілюструють важливість публічної діяльності консультативно-дорадчих та міжконфесійних об’єднань при вищих органах державної влади, яких на сьогодні в Україні вісім, у подоланні непорозумінь і напруги в релігійній і політичній сфері. В їх межах публічні дискусії між релігійними організаціями і державою стосуються різних актуальних сфер (впровадження військового капеланства, організація альтернативної служби та душпастирської опіки, спрощення реєстрації релігійних організацій, реформи в сфері релігійної освіти, зміни до податкового кодексу тощо).

Цікавою виявляється динаміка самоорганізації релігійних груп у політичні партії. В Україні, на відміну від інших країн, релігійні партії не набули поширення, не стали популярними. Політики фактично байдужі до релігійного ресурсу. Це видно з наведеного в статті аналізу передвиборчих програм претендентів минулої президентської кампанії.

Всі ці тенденції знаходять підтвердження в опитуваннях громадської думки, які щороку проводить аналітичний центр ім. О.Разумкова. Автори ілюструють свої теоретичні висновки цими матеріалами, які доводять, що відсутність прозорої публічної політики може нести ризики загострення суспільно-політичної ситуації, тому такою важливою є толерантизація міжконфесійних і державно-церковних відносин.

Особлива роль тут належить релігієзнавцям як суб'єктам публічної політики, посередництвом яких взаємодія суспільства і держави з релігійною сферою стає більш ефективною.

Біографія автора

  • Людмила Олександрівна Филипович, Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАНУ

    Місце народження: м. Чернівці.
    Науковий ступінь: доктор філософських наук.
    Наукове звання: професор.

    історик за освітою (1979), закінчила аспірантуру (1988) і докторантуру (1999) Ін-ту філософії НАН України. Канд. дис. «Філософський аналіз православно-богословської концепції моральних якостей людини» (1989). Докт дис. «Етнологія релігії: традиція вітчизняного осмислення і теоретичне вирішення проблем співвідношення релігії та етносу» (2000). В  Ін-ті філософії з 1983 - від аспіранта до зав. відділу філософії та історії релігії.  Викладала в НаУКМАУ, КНУ, ЧНУ, ПрНУ, інших навчальних закладах. В Київ. ун-ті: 1988-2004 старш. викладач, з 1992 доц., 2002–04 професор. кафедри релігієзнавства. Читала курси «Релігієзнавство», «Географія релігій», «Конфесійно-практичне релігієзнавство», «Нові релігійні течії», «Історія християнства». Наук. інтереси: історія реліг. і релігієзнав. думки України, історія та етнологія релігії, нові реліг. течії, релігія і релігійність в сучасн. світі, реліг. свобода, держ.-церк. відносини, міжрелігійни діалог, реліг. і релігієзнав. освіта, релігія і масмедіа. Фундатор укр. школи етнологів релігії, дослідників НРТ. Віце-президент Укр. асоціації релігієзнавців, голова Коорд. ради країн СНД і Балтії з теоретичних і практичних проблем релігієзнавства, віце-президент Укр. асоціації реліг. свободи. Автор бл. 400 праць, зокрема: Культура релігійного життя. Вибрані праці. К., 2011; Етнологія релігії: теоретичні проблеми, вітчизняна традиція осмислення. К., 2000; Нові релігійні течії в Україні. Огляд, документи, переклади. К., 2001 (у співавтор.).

Посилання

Casanova, J. (2019). Religion in the modern world: pluralism, secularization, globalization. English translation by Skakun. Lviv: UCU Publishing House. 348 p.

Declaration of the All-Ukrainian Council of Churches and Religious Organizations “On the Negative Attitude to the Phenomenon of Homosexuality and Attempts to Legalize So-called Marriage (Registration of Same-Sex Partnerships)” (2007, May 15). Retrieved from website: http://vrciro.org.ua/en/statements/49-deklaraciya-vrciro-pro-negatyvne-stavlennya-do-yavyshcha-gomoseksualizmu-ta-tak-zvanyh-odnostatevyh-shlyubiv

Features of Religious and Church-Religious Self-Determination of Ukrainian Citizens: Trends 2010-2018 (Informative Materials) (2018). - Kyiv. 78 p.

Fylypovych, L. (2019a). Religious Issues in 2019 Presidential Candidate Programs: Common Words or Indifference (2019, March 29). Retrieved from: https://risu.org.ua/index/expert_thought/analytic/75250/

Fylypovych, LO, Tytarenko, VV (2019b). Public Religion and Public Policy in Ukraine: External and Internal Risks. In Institutionalization of Public Management in Ukraine in the Context of European Integration and Globalization Challenges: Materials of Annual All-Ukrainian scientific-practical conference for international participation: in 5 volumes / for total number AP Savkova, MM Bilynskaya, OM Petroy. - Kyiv: NADU, vol.2, 107-109.

Information on political parties, registered by law, as of 01.01.2019. Retrieved from: https://minjust.gov.ua/m/4561

Maidan and Church: Chronicle of Events and Peer Review (2014). Compiled by L. Fylypovych and O. Horkusha. Kyiv: Summit Book. 656 p.

State and Church in Ukraine - 2018: results of the year and prospects for relations (inform. materials) (2018). Kyiv: Razumkov Center. 70 c.

Teleshun, S. (2012, December 26). What is public policy? Retrieved from: http://www.vidkryti-ochi.org.ua/2012/12/blog-post_26.html

The UOC (MP) lobbyist (2019, November 26) will oppose the free transfer of parishes to the CCU. Retrieved from website: https://cerkvarium.org/novyny/pomistni-tserkvy/protidiyati-vilnomu-perekhodu-parafij-v-ptsu-bude-lobist-upts-mp?fbclid=IwAR3gDVc6fbxUfYK7QP_EY4d6y5h6i5i6L5i6i5i6L5i6Y7

Tytarenko, O.R. (2010). Religious relations in the context of civil society and public policy formation (political and philosophical analysis). Chernivtsi University Scientific Bulletin, issue 464-465. Philosophy, 169-173.

Tytarenko, V. (2014, May 7). Formation of civil society in present-day Ukraine: the role of religious factor. Retrieved from: https://risu.org.ua/index/studios/studies_of_religions/56318/

Tytarenko, V.V., Fylypovych, L.O. (2019). Challenges for Religion and Society in the Context of Political Public Processes. In Society, State and Church in the Spectrum of Interdisciplinary Studies: Collection of Materials of the International Scientific Practice Conference (Khmelnitsky, 2019) / ed. Zaslavskaya O.O., Posvistak O.A., Yuvsechkо Y.V. Khmelnitsky, 96-99.

Завантаження

Опубліковано

2019-12-10

Номер

Розділ

Статті