Аксіологічні виклики індивідуальної релігійності православного вірянина в умовах релігійної свободи та свободи совісті

Анотація

Нині дослідники все частіше висловлюють занепокоєння втратою людством орієнтирів свого розвитку, що, закономірно, призводить до спроб здійснити рефлексію цілей та сенсів буття індивіда через релігійну мотивацію становлення його світогляду. У ХХІ столітті вперше екзистенційні стани людини, тобто її життєве самовизначення та вибори не лише стали об’єктом концептуальної рефлексії, а й набули якісно нового метафізичного статусу, на відміну від традиційного, стали предметом іншого, екзистенційного, способу філософствування. Системоутворюючими поняттями нового типу рефлексії стали «людина», «існування», «особистість», «свідомість» замість усталених раніше категорій «світу», «буття», «сутності». Внаслідок чого світові події тепер інтерпретуються як суб’єктні або ж радикально залежні від суб’єкта. З цією точки зору аналіз екзистенціалів людського буття (зокрема – феноменів свободи, любові, святості), з’ясування і реалізація їх евристичного, онтологічного, гносеологічного, методологічного потенціалу православ’ям, - видається надто актуальним завданням.